parallax background
Едіт Піаф. Сповідь
19 February 2018
Чайка 2. Мафія
08 August 2018

"REУКРНАЦІЯ"

Авторський проєкт театру

вул. Бульварно-Кудрявська 49/13

Тривалість - 90 хв. без антракту

Режисер-постановник Ольга МІХНЕВИЧ

Якщо вважати, що політика – це розум нації, економіка – її тіло, то в мистецтві криється її душа, душа нації. Як і століття тому українська душа залишилася – щирою, вірною, повною любові та віри.

“Образ” не є академічним театром, це новий театр громадського бачення. Наш колектив ставить за мету відображення проявів суспільства в гарячі моменти його розвитку. Авторський та акторський колектив представлений носіями громадської думки різних куточків України, серед яких представники активних громадських організацій, волонтери, учасник АТО.

Проект «REУКРНАЦІЯ» започатковано влітку 2013 року під назвою «Ще не вмерла! Україна», відображає погляди та настрої української нації до, під час та після Революції гідності.

Перформанс «REУКРНАЦІЯ» має на меті прокласти шлях до сердець українців, спалахнути вогонь віри в тих із нас, хто втратив надію на яскраве майбутнє нашої держави, надихнути та підтримати тих, хто продовжує сподіватися та діяти.

Цим проектом ми закликаємо українців та людей небайдужих до України, відчути себе частиною великої культури та поєднати свої зусилля у боротьбі за найкраще майбутнє української нації.

Ми віримо, що кожен, навіть маленький крок, є надзвичайно важливим, а тому всі зібрані кошти зі спектаклю будуть перераховані на користь потреб дітей – переселенців, дітей-сиріт та дітей учасників АТО.

Щодня ми усвідомлюємо, що українське суспільство остаточно змінилося і завдяки цьому ми разом нарешті завершимо «перезавантаження» Нації – РЕУКРНАЦІЮ.

Ви готові?

Перфоманс йде українською та російською мовами.

За новинами про дату найближчого виступу та можливість придбати квитки слідкуйте на сайті та на наших сторінках у facebook та instagram.

Режисер-постановник

Ольга МІХНЕВИЧ

“REУКРНАЦІЯ» – це сучасний мультижанровий перформанс, який мовою театру через поезію, прозу, відео, музику, танець, говорить про одне – Єдину Україну. Формат проекту дозволяє зруйнувати шаблони сприйняття класичної поезії та прози, зробити їх більш об’ємними завдяки відеосупроводу. А музика та сучасний танець наповнюють виставу виразністю та чуттєвістю. Літературні твори, представлені у проекті, написані переважно вітчизняними авторами російською та українською мовами – з часів Тараса Шевченка і до наших днів. Палітра тематики різнокольорова: любов, війна, еміграція, материнство, патріотизм, духовність, національна самосвідомість загалом.”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

  1. Лилия Лотус сказав:

    Еще накануне, думая о предстоящей премьере с таким емким названием, я ожидала увидеть на сцене войну и разрушения, плач детей и боль в глазах матерей. Похоже, я слишком сгустила краски. Конечно, режиссер Ольга Михневич не обошла эти события стороной. Но она сумела глубоко раскрыть и донести до зрителя и другие вехи нашей действительности. В каждой миниатюре перфоманса был полноценно отражен наш быт, история, традиции, культура, проблемы, менталитет… То есть все то, чем живет наша страна. И в радости, и в горе….Скажу честно: зацепило. Вихрь эмоций бушевал в душе. Было больно и обидно за свой народ. За то, что живя на такой благодатной земле, вынуждены прозябать в бедности. За то, что власть имущие давно махнули на нас рукой. За то, что слишком просты, добры и открыты. За то, что терпим все это… И в то же время переполняла гордость. Ведь, несмотря на проблемы, мы не пали духом. Мы показали, что умеем отстаивать свою свободу и что нас невозможно сломить.

    Я думаю, что сейчас это очень важно. Об этом нужно говорить. Нужно доносить эту идею до каждого человека, кто любит нашу многострадальную неньку-Украину. Ведь горе, как известно, объединяет. Только вместе мы сможем дать отпор врагу и возродить былое величие страны.

    Хочу сказать огромное спасибо Ольге Михневич и всем участникам перфоманса. За то, что не остались в стороне. Что так искренне и выразительно донесли до зрителя правду о нерадостной действительности и в то же время сумели вселить веру и надежду в светлое будущее и процветание нашей прекрасной Родины. Вопреки злобным прогнозам недругов, Украина была, есть и будет. Несмотря ни на что. Слава Украине!!!

  2. Степанекно Юлия сказав:

    После просмотра спектакля – немного в депрессию впала, потому что настолько это все сейчас актуально. Именно в данный момент, когда мы практически на пороге войны находимся. Мне теперь кажется, что я ничего абсолютно не делаю для того, чтобы у нас было хорошо жить! И печально стало, потому что реально есть люди, которые не хотят жить в нашей стране и готовы свалить отсюда при первой же возможности.
    В финале я так хлопала, что ладошки красные стали и так орала гимн, что только меня и слышно было, наверное )))
    Вам всем большое спасибо!

  3. Анна Гридасова сказав:

    Несмотря на то, что обычно я люблю “сюжетные спектакли”, перфоманс мне понравился. Красивые постановки и логичные переходы между разными действиями. Как обычно, очень впечатлил симбиоз разных жанров и направлений, которая позволяет не устать за два часа серьёзного спектакля.

  4. Євген сказав:

    Після прочитаних віршів Людою і Машою про час, самої постанови і завершального ніжного танцю Євгена і Євгенії одна дівчина на другий день взяла на тиждень відпустку і поїхала до свого коханого в Одесу, а ще одна поставивши хрест на стосунках ще як місяць назад, помирилася в той вечір з хлопцем, якого дуже любить. І це тільки те, що ми бачимо чи чуємо, а є ще емоції, осмислення і дії, які залишаються при людині…

  5. Людмила Магдалинская сказав:

    Я была на спектакле. Сидела в 9 ряду. Очень вам благодарна за прекрасную постановку и неимоверно замечательную игру актёров. Я получила массу удовольствия. Конечно, видела и реакцию зала, что, безусловно, мне было, как автору, было очень приятно.
    Мне по душе и атмосфера вашего театра и самих актёров. Чувствуется, что в вашем творческом коллективе царит атмосфера добра и взаимопонимания.
    Я рада, что вы остановились на моём стихотворении. Таким образом, внесла и свой скромный вклад в вашу работу.
    С огромным удовольствием бы продолжила наше творческое сотрудничество.
    Ещё раз благодарю за ваш труд и приглашение.

  6. Галина сказав:

    Була на прем’єрі з друзями. Словами не розкажеш, це треба побачити. Начебто все просто, без зайвого пафосу, але стільки почуттів і емоцій піднімає з душі, що досі під враженням. Певну частину вистави проплакала від болю і образи за Україну, за наших людей, за своє безсилля. Раніше думала, що гімн у громадських місцях співають спеціально підставлені люди. А тут перший раз,на одному диханні і до кінця, співала, і кожне слово озивалося. Виявилося, що знаю всі слова, хоч ніколи навіть не замислювалася над цим. Як власне і над тим, як виявляється, я люблю свою Україну і свою мову. Загалом, величезне спасибі всім акторам і режисерові! Ця вистава дійсно пробуджує свідомість. Раджу всім)))